-- Павле Івановичу, які нинішні тенденції розвитку готельної інфраструктури в контексті підготовки до проведення Чемпіонату? Чи встигаємо ми виконати всі нормативи?

-- Розвиток йде дуже мляво. Якщо бути відвертим, то жодного розвитку не існує. Ті готелі, які будуються (а кількість таких проектів можна перерахувати на пальцях) – вони б будувалися і без Євро-2012. За нашою оцінкою, без зриву графіків, виконується тільки 11% будівельних робіт. Можливо, в цьому році темпи будівництва пришвидшаться, але економічних умов для цього не створено. Маємо багатомільйонне недофінансування програми підготовки сфери туризму і готельного господарства до проведення в Україні фінальної частини Євро-2012.

-- Але ж Євро у нас не «відібрали». Отже, УЄФА вважає, що ми встигнемо!

-- Давайте розберемося. УЄФА «відповідає» за розміщення тільки невеличкої кількості осіб – працівників УЄФА, суддів, футболістів, обслуговуючого персоналу команд, журналістів. Усього кілька тисяч осіб – це небагато. А де будуть розміщені сотні тисяч уболівальників, та не простих, а тих, які звикли до цивілізованого обслуговування? Українська влада радо відрапортувала: будемо розміщати в «наметах», «літніх таборах», «приватних апартаментах». Причому ці табори в окремих випадках знаходяться за 150 кілометрів від міста, де проводиться Чемпіонат! Ви уявляєте собі «середнього європейця» -- француза, німця, або італійця – який зголоситься щодня їздити туди та назад за 150 кілометрів, причому нашими автобусами по наших дорогах? Я не уявляю.

-- Павле Івановичу, ви не плутаєте? Мова йде про намети і табори?

-- Не плутаю. Ось даю Вам останню статистику, яку наші ЗМІ чомусь не хочуть оприлюднювати.

Київ. Дефіцит 301 п’ятизіркових номерів та 2207 чотиризіркових номерів – це для офіційних осіб. Тобто, на сьогоднішній день влада не знає, де розмістити біля 5 тисяч осіб, які будуть включені в списки УЄФА і приїдуть як члени офіційних делегацій. З вболівальниками ще гірше. Влада пропонує розмістити 9300 вболівальників у так званих «пансіонатах» (причому більшість таких «пансіонатів», як ви здогадуєтеся, розташовані не в Києві), 15300 – у гуртожитках, 20500 – у приватних апартаментах. Певну кількість осіб запропоновано розмістити в сільських садибах по всій Київській області.

Донецьк. Для офіційних осіб – дефіцит 786 номерів. 44 тисячі вболівальників пропонується розмістити у літніх таборах (в тому числі майже 36 тисяч – у таборах, що розташовані за 100-150 кілометрів від Донецька), а 16 тисяч вболівальників пропонується розмістити у так званих «фан-містечках», які будуть складатися з наметів. Навіть є пропозиція розміщати гостей у пришкільних таборах. Честно кажучи, я коли про це дізнався – не повірив. Адже в пришкільних таборах відпочивають діти, там режим, особливі санітарні умови. Потім інформація підтвердилася. 

Харків. Дефіцит – 323 номера для офіційних осіб. У гуртожитках пропонується поселити 22600 вболівальників. Буде створено кілька фан-таборів, усі вони будуть розташовані за межами Харкова.

Львів. Тут ситуація дещо краща. 10 тисяч вболівальників пропонується розмістити у санаторіях і пансіонатах Львівської області, 14 тисяч – у гуртожитках (в тому числі 13 тисяч – за межами Львова), понад 1000 осіб поселять у сільські садиби.

Ось така реальна картина. Вже сьогодні є очевидним, що місць у готелях для всіх бажаючих вболівальників явно не вистачить.

Аби виправити становище, необхідні не заклики або констатація проблем, а системна робота по кожному об’єкту, з кожним інвестором. Вважаємо, що держава має допомогти забудовникам вирішити проблемні земельні питання, а також вжити заходів щодо забезпечення пільгового кредитування таких проектів.

-- Тобто, Ви стверджуєте, що належної кількості готелів в Україні все одно не буде?

-- Саме так. Я ж Вам щойно озвучив статистику: українська влада вже відзвітувала в УЄФА, що більшість вболівальників будуть жити в наметах, таборах, квартирах і пансіонатах. Завдання щодо будівництва нових дешевих готелів навіть не ставиться.

-- Виходить, туристи з Європи, що приїдуть, так би мовити, «без путівки», будуть позбавлені можливості нормально проживати?

-- Я б порадив всім туристам, і з Європи, і з Росії, і з інших країн – обов’язково забронювати готель. І головне: не звертати уваги на дрібниці… Мене непокоїть ще одна проблема – більшість європейців, відвідавши Україну влітку 2012 року, не захочуть до нас приїжджати наступного разу. Тобто, проведення Чемпіонату дозволить галузі туризму отримати тільки короткостроковий ефект…

-- Павле Івановичу, риторичне питання. Чому в усьому світі вигідно будувати мережі одно- та двозіркових готелів, готелів туристичного класу, а в нашій країні – ні?

-- Готельний бізнес в принципі не відноситься до тих, які дають швидкі та високі прибутки. Аби збудувати готель, треба витратити два роки на землевідвід та дозвільні папери, рік на будівництво, потім ще рік – на нові папері та введення в експлуатацію. Особлива тема – регулярні візити санстанції, пожежників та інших перевіряльників. Ще одна тема – ставка земельного збору, яка в деяких регіонах для готелів встановлена на рівні, що перевищує десятикратний розмір для інших підприємств. Ще одна тема – підвищені тарифи на воду та світло для готелів (в 5-10 разів вищі, ніж для населення). А от споживачів, скажімо так – дуже небагато. Я вже не кажу про загальноекономічні причини, які всім відомі.

-- Чи можна виправити ситуацію?

-- Я вже заявив в одному з інтерв’ю: аби провести футбольний чемпіонат у 2012 році на гідному рівні, організатори Євро вдень і вночі мають думати над тим, як розвивати туристичну галузь у державі, визначаючи одним із пріоритетів будівництво великої кількості сучасних готелів, причому різного класу.   

З метою активізації розвитку готельної індустрії необхідно вжити комплекс системних заходів, спрямованих перш за все на поліпшення інвестиційного клімату в галузі. Для цього має бути розроблена чітка і реалістична програма, яка передбачає реалізацію низки заходів економічного, організаційного та правового характеру.

Першим кроком має стати формування Банку інвестиційних пропозицій у сфері готельного господарства. Такі інвестиційні пропозиції мають містити не лише інформацію про техніко-економічні показники можливих проектів, а перш за все вже ухвалені документи дозвільного характеру на реалізацію проекту (тобто пакет документів «під ключ»). Плата за послуги з оформлення таких документів має бути мінімальною (за собівартістю). Доцільно, аби до формування таких пропозицій були залучені міжнародні консалтингові структури, що стане додатковою гарантією реалістичності запропонованих проектів.

Було б доцільно проведення переговорів з міжнародними фінансовими установами (ЄБРР, МБРР, Світовий банк) щодо можливості відкриття «кредитних ліній» на фінансування пріоритетних проектів готельної індустрії. На першому етапі зведені об’єкти могли б знаходитися у державній власності, а після відновлення економічного зростання – приватизовані на конкурсних засадах.

Крім того, при допрацювання Державного бюджету на 2010 р. слід відновити повноцінне державне фінансування сфери туризму і курортів, суттєво збільшивши видатки державного та місцевих бюджетів на фінансування проектів і програм в сфері модернізації наявного готельного фонду в містах проведення Чемпіонату.

Слід забезпечити підтримку і супроводження законопроекту 3004, вважаючи його антикризовим (таким, що сприяє подоланню негативних наслідків економічної кризи) та забезпечить належну підготовку готельної інфраструктури до проведення в Україні у 2012 р. фінальної частини Чемпіонату Європи з футболу. 

Ці пропозиції Всеукраїнська федерація роботодавців у сфері туризму України направила до парламенту, Кабміну, Координаційного бюро.

-- Яка доля цих пропозицій?

-- Я особисто мав кілька розмов на цю тему з Міністром економіки, Міністром туризму і культури, заступником Міністра фінансів. Всі усвідомлюють важливість і актуальність проблеми. Всі кажуть, що треба щось робити, щось змінювати. Сподіваюся, щось змінити на краще можна буде після формування нового керівництва провідних органів державної влади.

Записав Сергій Захарін